Процес відшкодування моральної шкоди, як свідчить судова практика, залишається в нашій країні найбільш кропітким та тривалим у часовому перебігу.
Визначення моральної шкоди найбільш чітко тлумачиться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова), де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Тобто моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуального), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Як зазначено у п. 5 Постанови: «оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін. Одночасно, суду необхідно встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні».
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
У методичних рекомендаціях Мін'юсту, що викладені в листі №35-13/797 від 13.05.2004 року (Лист №35-13/797) моральна шкода може полягати:
• у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
• у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
• у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;
• у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розглянемо окремі аспекти складання позовної заяви (розтлумачені у Листі №35-13/797).
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 137 ЦПК України та ст. 54 ГПК України. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено: зміст позовних вимог, тобто, в чому полягає моральна шкода, викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю завдана ця шкода та зазначення доказів, що підтверджують позов.
Крім того, у позовній заяві має бути зазначено розмір відшкодування моральної шкоди в грошовій або іншій матеріальній формі.
У випадках заподіяння моральної шкоди з вини кількох відповідачів у позовній заяві необхідно викласти зміст вимог щодо кожного з них. Відповідно до статті 268 ЦК України на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, позовна давність не поширюється.
Але винятком з цього правила є правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди:
• заподіяної поширенням недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації - застосовується строк позовної давності в один рік (ст. 258 ЦК України). У цьому випадку позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
• заподіяної працівникові у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя - застосовується тримісячний строк позовної давності (ст. 233 КЗпП).
Звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу можна у будь-яких випадках.
Принципами нашей работы являются индивидуальный подход к каждому клиенту, высокое качество, оперативность, профессионализм и опыт наших юристов.
Девиз нашей компании - «Доверяйте опытным!»
Обращайтесь к нам для решения Ваших проблем
Юридические услуги ООО"Право-Защита".Мы поможем решить Ваши трудности!
м.(066)290-53-22, (063)658-16-90,(096)497-76-78
e-mail:krivonos2010@mail.ru
http://pravo-zashita.etov.com.ua
http://uapravo-zashita.ru/
http://kriwonos-mihail.narod2.ru/
http://pravo-zashita.zakupka.com/