5 жовтня 2016 року повинні набрати чинності закони "Про органи та посадових осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та "Про виконавче провадження".
Ці акти запроваджують новий інститут виконання судових рішень — приватних виконавців.
Норми, що стосуються діяльності приватних виконавців, наберуть чинності не одразу, а через три місяці.
За цей час Міністерство юстиції планує провести кваліфікаційний іспит для осіб, які виявлять бажання стати приватними виконавцями.
Небюджетна система примусового виконання судових рішень як альтернатива державним судовим виконавцям або ж як така, що існує лише в приватній формі, функціонує в багатьох країнах Європи і має низку переваг.
Відповідно до Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватним виконавцем зможе стати громадянин України, який відповідає наступним вимогам: досяг 25 років, має вищу юридичну освітуне нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.
В той же час законом передбачені ознаки, які перешкоджають особі бути приватним виконавцем — не може бути приватним виконавцем особа:
1) яка не відповідає зазначеним вимогам;
2) визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
3) яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
4) яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, – протягом трьох років з дня вчинення;
5) якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, – протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;
6) звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, – протягом трьох років з дня звільнення.
Нормами законодавства передбачено, що приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не зможе займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю.
Якщо особа виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, вона зобов’язана до подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту пройти навчання і стажування приватного виконавця. Нормами законодавства встановлено, що загальний строк навчання і стажування приватного виконавця не може перевищувати 3-ьох місяців.
Але є категорія осіб, які звільняються від проходження стажування приватного виконавця — це особи, які мають стаж роботи державного чи приватного виконавця, адвоката, нотаріуса, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не менше одного року або помічника приватного виконавця не менше двох років.
Проходження навчання, стажування приватного виконавця підтверджується свідоцтвом, строк дії якого передбачений законом — один рік.
Псля проходження навчання, стажування приватного виконавця особа, яка має намір здійснювати діяльність приватного виконавця, зобов’язана подати до Кваліфікаційної комісії заяву про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, а також документи, які підтверджують відповідність даної особи вищевказаним вимогам (встановлені ч.1 та 2 статті 18 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»). Особа, яка має намір здійснювати діяльність приватного виконавця, зобов’язана подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
До складу Кваліфікаційної комісії входять 9 членів комісії, по чотири з яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з’їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України. Головою Кваліфікаційної комісії є Міністр юстиції України або заступник Міністра юстиції України. Строк повноважень членів Кваліфікаційної комісії передбачений законом — два роки.
Кваліфікаційна комісія у межах своїх повноважень проводить перевірку достовірності документів та відомостей, які були подані особою, що має намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
Нормами законодавства передбачений строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, цей строк не повинен перевищувати тридцяти днів з дня надходження заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту.
Про дату та місце проведення кваліфікаційного іспиту повідомляються особи, допущені до складення такого іспиту. Також інформація про кваліфікаційний іспит розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та веб-сайті Асоціації приватних виконавців України, розміщується не пізніш як за сім днів до дня його проведення. На кваліфікаційному іспиті мають право бути присутніми представники Асоціації приватних виконавців України, громадських об’єднань та засобів масової інформації.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця і була допущена до складення кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України видає посвідчення приватного виконавця на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії. Посвідчення видається протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту.
За видачу посвідчення приватного виконавця передбаченаплата, яку вносить особа, яка склала кваліфікаційний іспит, платаза видачу посвідчення визначена законодавством у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право на повторне складення кваліфікаційного іспиту, але не раніше ніж через шість місяців.
До початку здійснення своєї діяльності приватний виконавець зобов’язаний застрахувати цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.
Законодавством передбачений мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця – цей розмір має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше однієї тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.
Нормами закону встановлені також обмеження у здійсненні виконавчих дій — приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У цьому випадку приватний виконавець зобов’язаний укласти договір страхування на належну страхову суму.
Приватний виконавець зобов’язаний укласти договір страхування на новий строк не пізніш як за десять днів до закінчення дії договору страхування.
Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Інформація про приватних виконавців виконавчого округу, а також реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу.
Приватний виконавець має право змінити виконавчий округ, але ця дія відбувається лише за умови відсутності незакінчених виконавчих проваджень у провадженні данного приватного виконавця. Зміна виконавчого округу відбувається визначеним законодавством шляхом — шляхом повідомлення Міністерства юстиції України про новий виконавчий округ та внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
У разі зміни приватним виконавцем виконавчого округу в повідомленні про зміну виконавчого округу обов’язково зазначається інформація про офіс приватного виконавця у новому виконавчому окрузі.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
До початку здійснення своєї діяльності приватний виконавець зобов’язаний організувати офіс у межах виконавчого округу.
Офіс приватного виконавця повинен відповідати наступним вимогам — забезпечувати належні умови для здійснення діяльності приватного виконавця, а також належні умови для прийому відвідувачів, зберігання, у тому числі у сейфі, документів, печаток, штампів, товарно-матеріальних цінностей та архіву приватного виконавця, збереження професійної таємниці. Офіс повинен бути захищеним від несанкціонованого проникнення.
Інформація про офіс приватного виконавця вноситься до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
До інформації про офіс приватного виконавця належать такі дані:
1) поштова адреса офіса;
2) номер телефону, номер факсу офіса;
3) адреса електронної пошти;
4) номер мобільного телефону приватного виконавця.
У разі здійснення в одному офісі діяльності двох і більше приватних виконавців офіс приватних виконавців повинен забезпечувати можливість здійснення кожним приватним виконавцем своєї діяльності одночасно, окремо та незалежно від інших приватних виконавців, у тому числі забезпечувати окреме зберігання документів, печаток, штампів, товарно-матеріальних цінностей, діловодства та архіву кожного приватного виконавця.
Ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України забезпечує Міністерство юстиції України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться наступні відомості про приватного виконавця:
1) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) приватного виконавця;
2) дату рішення Кваліфікаційної комісії про надання права на здійснення діяльності приватного виконавця;
3) номер посвідчення;
4) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність;
5) офіс приватного виконавця;
6) реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, відомості про страховика та страхову суму;
7) зупинення діяльності приватного виконавця;
8) дату та номер рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та вид дисциплінарного стягнення;
9) дату та номер рішення Дисциплінарної комісії про припинення діяльності;
10) прізвище, ім’я та по батькові помічників приватного виконавця (у разі їх наявності).
У разі зміни відомостей, що згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України, приватний виконавець зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити про це Міністерство юстиції України.
Міністерство юстиції України вносить інформацію до Єдиного реєстру приватних виконавців України не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей, які згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Доступ до інформації Єдиного реєстру приватних виконавців України є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів.
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця, вибір приватного виконавця здійснюється з числа тих приватних виконавців, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, вибір відбувається з урахуванням місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Приватний виконавець має право залучати працівників поліції з метою належного виконання своїх обов’язків для сприяння у вчиненні приватним виконавцем виконавчих дій.
Особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця у разі, якщо до Єдиного реєстру приватних виконавців України був внесений запис про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця у відношенні нього.
Здійснення діяльності приватного виконавця згідно норма законодавства також забороняється без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.
Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави, перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з примусового виконання рішень.
У зв’язку з цим приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності з примусового виконання рішень.
За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Винагорода приватного виконавця складається з основної винагороди та додаткової винагороди.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:
1) фіксованої суми – у разі, якщо підлягає виконанню рішення немайнового характеру;
2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється нормативними актами Кабінету Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Приватний виконавець здійснює розрахунок основної винагороди протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження, ознайомлює з цим розрахунком сторони виконавчого провадження, роз’яснює сторонам порядок сплати та стягнення основної винагороди приватного виконавця.
Угодою між приватним виконавцем та стягувачем може бути передбачено додаткове авансування витрат виконавчого провадження, а також може бути передбачена додаткова винагорода приватного виконавця.
Стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України, не допускається.
При виникненні будь-яких запитань, або повернення боргу вХаркові та Харківської області звертайтесь за допомогою до юристів та адвокатів юридичної компанії "ПРАВО-ЗАХИСТ" за
т.(066)290-53-22,(096)497-76-78.
сайт:http://pravo-zashita.etov.com.ua